Верхняк, -ка, м. 1) Верхній жерновь въ мельницѣ. 2) Часть гончарнаго круга (Cм.). . 3) Верхній слой скирды. 4) Дека въ струнномъ музыкальномъ инструментѣ (кобзѣ, торбанѣ). 5) Металлическая крышка курительной трубки. Чіпка одкрив верхняк, потяг люльку, — огонь осіяв сіни. 6) У гребенщиковъ: верхушка рога.
Вигодинюватися, -нюється, сов. в. вигодинитися, -ниться, гл. безл. Проясняться, проясниться (о погодѣ). Перейде дощ, вигодиниться, протряхне, то й поїдемо.
Заказа́ти Cм. заказувати.
Зана́дитися, -джуся, -дишся, гл. Понадиться. Заносились кури та й позгризали пуп'яночки. В той садок до яблук занадився сокіл і каждої ночі об'їда яблука. Занадився мелник та до мелнички.
Намага́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. намогтися, -можуся, -жешся, гл. Домогаться, домочься чего-либо; добиваться, добиться; просить усиленно, допроситься; стремиться къ чему-либо. Як наможуться, до мусиш. Ви всі проти мене... намоглися ззісти, — ну й їжте! Хлопець намагається у город їхати.
Півстирток, -тку, м. Полскирды. Перевозив... усю пшеницю і наклав височенький півсти́рток.
Розгарячити, -чу́, -чи́ш, гл. Разгорячить.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Товаришка, -ки, ж. Товарка.
Шкарка, -ки, ж. = щілина.
