Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лемішка

Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМІШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМІШКА"
Білування, -ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. Cм. білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Зайня́ти, -ся. Cм. займа́ти, -ся.
Кенді Cм. кендя.
Обісіти, -сію, -єш, гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Покоління, -ня, с. Поколѣніе. К. МХ. 44. Левиц. Пов. 324.
Прихоплювати, -люю, -єш, сов. в. прихопити, -плю, -пиш, гл. Прихватывать, прихватить.
Самодери, -рів, м. мн. Рыболовный снарядъ для ловли сома: три связанныхъ между собою большихъ крючка съ грузомъ для тяжести. Браун. 36.
Словутиця, -ці, м. = славута. О, мій Словутицю преславний. Шевч. 644.
Урекливий, -а, -е. = урічливий. Чи підеш ти в таночок, не становись край Дунаю, бо то річка врекливая, врече тебе й косу твою. Мил. 50.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Черк. у. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся. Кобел. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМІШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.