Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лемішка

Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМІШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМІШКА"
Виварити, -ся. Cм. виварювати, -ся.
Дерть, -ти, ж. Крупно смолотая мука для корма скота. Мнж. 166. Сіль дають у нас вівцям весною раннею, мішають з борошном, або дертю з ярого жита, а як нема, то й озиме жито годиться. О. 1862. V. Кух. 35.
Є́ва, -ви, ж. пт. Иволга. Вх. Пч. II. 13.
Заштабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Забить желѣзными полосами. Желех.
Нелад, -ду, м. Безладица; безпорядокъ.
Обплескати, -плещу, -щеш, гл. 1) Похлопать кругомъ рукою. Обплескала хліб долонею, а тоді і в піч посадила. 2) Оклеветать, обнести.
Прарід, -роду, м. Первый родъ, изъ котораго вышли другіе роды. І роду й прароду закажу, щоб не ходили заміж. Г. Барв. 287.
Простолюд, -ду, м. Простонародіе. Уман. III. 210.
Росклеїти, -ся. Cм. росклеювати, -ся.
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМІШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.