Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лемішка

Лемі́шка, -ки, ж. 1) Родъ кушанья изъ муки, саламата. Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12339. Дівер з невісткою розбив горщик з лемішкою. Чуб. V. 724. 2) Мямля; мягкій и безхарактерный человѣкъ. Ум. лемішечка. Чоловіче, наварю я тобі лемішечки. Грин. II. 164.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМІШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМІШКА"
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Додру́жбити, -блю, -биш, гл. Пробыть дру́жбою (Cм. Дру́жба во 2-мъ знач.) до какого либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. ІІ. 803.
Завда́леки нар. = завдальшки.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Накла́дувати, -дую, -єш, гл. = накладати.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Невгамований, -а, -е. Неудержимый. Нашою втіхою буде сила нашого духу невгамованого. К. (О. 1861. VI. 33).
Панва 2, -ви, ж. соб. отъ пан. Понаїздило до волости панви. Міусск. окр.
Руб I, -ба, м. 1) Рубецъ. Ходив.... у таких (сорочках), що руб руба позиває. Мир. ХРВ. 344. І руба сухого на йому не осталось. Ном. № 579. На ру́би наді́ти. Надѣть на изнанку. Галиц. 2) Ребро, грань, край. Шух. І. 260. Ру́бом поста́вити. а) Поставить на ребро. б) Выставить на показъ. Так якось уміла все вона, — як то кажуть, всяку копійку рубом. Сим. 231. Ум. Ру́бчик.
Синовиця, -ці, ж. Племянница, дочь брата.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМІШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.