Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лемеха

Леме́ха, -хи, ж. 1) = лемішка. 2) об. Флегматикъ; неуклюжій. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЕХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЕХА"
Дніпря́нщина, -ни, ж. Мѣстность при Днѣпрѣ.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Обтрощити, -щу, -щиш, гл. Обломать, поломать. Коли зирк, аж тільки один мотузок теліпається біля пояса. Мабуть як задивився на ведмедів, бісові циганчата і бублики обтрощили. Стор. I. 102.
Паніїн, панін, -на, -не. Барынинъ. Перед паніною смертю і пан... О. 1862. X. 17.
Почтивий, -а, -е. Почтенный.
Стольниця, -ці, ж. = стільниця. Сікла мясо на стольниці. Левиц. Пов. 128.
Цілитель, -ля, м. Исцѣлитель. Св. Антонію, зубовий цілителю! поможи мені. Чуб. I. 125.
Цьопати, -паю, -єш, гл. Стучать. Фр. (Желех.).
Шатонька, -ки, ж. Ум. отъ шата.
Шкварно нар. Жарко, знойно.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМЕХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.