Винен, винна, -не = і. винний. Винен був п'ятдесят рублів. Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Грі́мати и гри́мати, -маю, -єш, грі́мнути и гри́мнути, -мну, -неш, гл. 1) Гремѣть, загремѣть, грохнуть, загрохотать. О громѣ, огнестрѣльномъ оружіи и пр. Грім що гримне, в берег гряне — з пущі полум'я прогляне. Двері гримли серед хати. О стрѣльбѣ чаще: гріма́ти. Із дванадцяти штук гармат грімали. Задзвонили в усі дзвони, гармата гримала. . Три дні грімали самопали. 2) Кричать, крикнуть сердито. Не на те я дочку викохав, — грімнув батько, — щоб я її первому пройдисвіту мав оддати. Як я з тебе сміюся? — гримнув дід. — на ко́го. Кричать, крикнуть на кого, бранить. Коли б же на мене одну, а то й на свою рідну матір грімає. 3) Ударять, ударить сильно. Як гримнув мене по спині. Также съ удареніемъ на предпослѣднемъ слогѣ. Нелепом міжи плечі грімає.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
За́здритися, -рюся, -ришся, гл. — на що. Завидовать, зариться на что. На велику худобу, батьківщину її заздрились. В нас той невеличкий шматок, скілько то очей заздриться на його.
Зе́ленява, -ви, ж. Зеленая рвота. Блювала аж зеленявою.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся.
Ойойкати, -каю, -єш, гл. = ойкати. Ойойкай мов той жид у синагозі.
Подаватися, -даюся, -є́шся, сов. в. податися, -дамся, -дасися, гл. 1) Подаваться, податься, наклоняться, наклониться. Зелененька ялиночка на яр подалася. 2) Раздаваться, раздаться, расширяться, расшириться. Широкая да улиця да ще й подалася. 3) Отступать, отступить, подвигаться, подвинуться. Перед мечем назад не подається. 4) — кому. Уступать, уступить, податься. Грицько перший, раз подався кацапові, а другий раз не подався. 5) Ослабѣть, похудѣть. Його жінка дуже подалась, змізерніла, зблідла. 6) Отправляться, отправиться. Подалась до річки. Подалась на чуже село. Глянув тільки в хату, та й подавсь геть у поле. Осідлали кониченьки, в степи подалися. 7) — на поталу. Cм. потала.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum.
