Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Довжина́, -ни́, довжиня́, -ні́, ж. Длина. Гоней троє довжини.
Зглузува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Осмѣять. Осміяне, зглузоване йде.
Лісови́й, -а́, -е́ 1) Лѣсной. Лісова звірина. лісові люде. По народнымъ повѣрьямъ — обросшая шерстью особая порода людей, живущая исключительно въ лѣсахъ. Cм. лісун. 2) — вого, м. Лѣсной сторожъ.
Обгиналки, -лок, ж. мн. Бока плоскодонной лодки.
Панич, -ча, м.
1) Баричъ, барчукъ; бѣлоручка.
2) Холостякъ.
3) Иносказ. чортъ.
4) кручені паничі. Раст. Ipomea. Ум. паничик, паниченько, паничо́к.
Погінка, -ки, ж. = погонка. Треба оддати позичку, щоб погінки не було на селі од людей.
Татаронька, татарочка, ж. Ум. отъ татарка.
