Блукання, -ня, с.
1) Блужданіе.
2) Скитальничество. Ти злічив моє блукання, як обходив я запеклих.
Догорі́лий, -а, -е. Догорѣвшій.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Обчемсати, -саю, -єш, гл. = обчимхати.
Окостуватий, -а, -е. 1) Костистый; съ широкими костями. Цей віл худий, але окостуватий.
2) Твердый какъ кость. Окостувате дерево — сокира відскакує.
Підласий, -а, -е. Бѣлобрюхий. Підласий — сам чорний, а живіт або груди білі. Підласий... віл. А чапелька підласа до вісілля ласа.
Побовтатися, -таюся, -єшся, гл. Поплескаться въ водѣ. Побовталась дитина в воді і повеселішала.
Позавгорідно нар.
1) — іти. Идти за огородами, а не улицей, идти окольнымъ путемъ.
2) — казати. Говорить не прямо. Ви ніколи мені щиро не кажете, а завжди манівцями, позавгорідно.
Сійба, -би, ж. = сівба. Жито на сійбу. Він дуже мудро зробив, роздавши людям зерно на сійбу. На Семена — середня сійба. Далі оранка на зімину, ще далі — сійба.
Усьорбати, -баю, -єш, гл. Хлебнуть, втянуть въ ротъ жидкаго. Брат лиш єдну лижку всьорбав.
