Виваляти 1, -ляю, -єш, гл.
1) Повалить все или многое. Сунулись тії тури в пущу, — так і виваляли дерево.
2) Вывалять, обвалять во что, испачкать какимъ-либо сыпучимъ веществомъ. Упустив хлібу виваляв у пісок, — як же його тепер їсти?
Відгрівати, -ва́ю, -єш, сов. в. відгріти, -грію, -єш, гл. — сир. Грѣть въ печи простоквашу, чтобы сыворотка отдѣлилась отъ творога.
Гойдойка, -ки, ж. , гойдочка, -ки, ж. . Качель.
Заморо́зити Cм. заморожувати.
Костиронько, -ка, м. Ум. отъ кости́рь.
Нала́мувати, -мую, -єш, сов. в. налама́ти, -ма́ю, -єш, гл. Наламывать, наламать. Наламай трошки сухеньких дровець! Наламала коржів на шулики. Та наламним квіточок, та забавим діточок.
Призволення, -ня, с. Позволеніе; соизволеніе.
Роспоряджати, -джа́ю, -єш, сов. в. роспоряди́ти, -джу́, -ди́ш, гл.
1) Давать, дать порядокъ, устроить; распредѣлять, распредѣлить. Старшина приїде, роспорядить, та й знов на хутір. Дай мені, Боже, так по правді вік ізжить і дітей роспорядить, як я по правді кажу. Роспорядивши Турн як треба.... Може що м провинила? Ой то провинила, що м челядочку до роботи не роспорядила.
Твердісінький, -а, -е. Очень, совсѣмъ твердый.
Шупити, -плю, -пиш, гл. Смыслить, понимать. Не вміє нічого невістка зробити, а-ні-же не шупить у господарстві. Шупить Сірко, де кабана смалять. Та я то трохи і в картах шуплю.
