Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепетати

Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТАТИ"
Буркутати, -чу́, -чеш, гл. = буркотати. Мил. 209.
Відімстити Cм. відімщати.
Возій, -вія, м. Возчикъ, работникъ, нанятый для перевозки хлѣба.
Жу́мрати, -раю, -єш и жу́мрити, -рю, -риш, гл. Ѣсть, уплетать, жевать. (Коняка) почала на ввесь рот жумрати, аж за ушима лящить. Грин. ІІ. 210.
Звужа́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. звузи́ти, -вужу́, -зи́ш, гл. Съуживать, съузить.
Піввідровий, -а, -е. Полуведерный. Ми світові люде! Ось бери лиш піввідрове барильце та біжи по четвертину. Кіевск. у.
Понапетльовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и напетлювати, во во множествѣ.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.
Посновиґати, -гаю, -єш, гл. Посновать, пошататься. Свиня у панський двір залізла, посновиґала там. Гліб. 39.
Сусід, -да, м. Сосѣдъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. Мет. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.