Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепетати

Лепета́ти, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, болтать; говорить невнятно. Не тямить голова, що язик лепече. Ном. № 12987. Лепече, як той пустий млин. Ном. № 12984.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТАТИ"
Безодголосний, -а, -е. Беззвучный.
Вишкребти Cм. вишкрібати.
Засува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. засу́нути, -ну, -неш, гл. Насовывать, засунуть, задвигать, задвинуть. Ой вигострю товариша, засуну в халяву. Шевч. 534.
Кільки Cм. кілька.
Кульмич, -ча, ж. Толстый жирный хвостъ у овцы, курдюкъ. О. 1862. V. Кух. 38.
Мориму́ха, -хи, ж. Раст. мухоморъ, Amarita muscarica. Вх. Лем. 436.
Покривайниця, -ці, ж. = покривальниця. Покривайниця плаче, покриватись не хоче. Чуб. IV. 367.
Росповістити Cм. росповіщати.
Хвель, -лю, м. ? Дивного хвелю чоловік. Ном. № 13904.
Чужосторон, -на, м. = чужосторонець. Летів ворон чужосторон. ЕЗ. V. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПЕТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.