Буй, буя, м. Въ выраж.: на буї. На открытомъ мѣстѣ, доступномъ вѣтрамъ. Її хата стоїть на буї.
Вихурятися, -ряюся, -єшся, гл. Чваниться.
Забо́втанка, -ки, ж. Имѣющая замоченное, забрызганное платье, замараха.
Кагал, -лу, м. 1) Кагалъ — еврейская община. Жидівські кагали, ярмарки були йому замість телеграфів. 2) Презрительно: вообще какая-нибудь община, груша, кружокъ людей. Що там ні коять по ворожих кагалах, що ні видумують, як би те життя зупинити, — воно ширше та ширше виявляється. 3) У Гулака-Артемовскаго кагалом названо общество чертей, вообще населеніе ада: В письмі стоїть (чапиш сміло): на кагал бісовський з начинкою душу й тіло одписав Твердовський. 4) Шумное, крикливое собраніе.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо.
Побіль, -лі, ж. Мелкіе кусочки сахару. Одважте бо мені побілі хунтів зо два по копі з шагом, — адже я до ціни даю.
Поганяйло, -ла, м. 1) Кучеръ, возница. X. Тпру! гукнув наш поганяйло. Поганяйло коло коней. 2) Бичъ, кнутъ.
Прядка, -ки, ж. 1) Прялка. Части ея: на ніжках лежитъ стільчик, подъ нимъ підніжок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ циганка. колесо со спицями стоитъ между двумя стовпчиками, стоящими на помянутомь стільчикові. Передній стовпчик болѣе короткій, сверху на немъ лежитъ сволочок, одинъ конецъ котораго выступаетъ за передній стовпчик, и на этомъ концѣ стоитъ третій маленькій стовпчик; въ немъ сбоку придѣланъ шкураток съ отверстіемъ; второе, верхнее веретено однимъ концемъ держится въ этомъ отверстіи, а другимъ — въ верхнемъ концѣ задняго стовпчика, имѣющаго вверху гайку, при помощи которой второе веретено можетъ быть опускаемо и приподнимаемо. На верхнемъ веретені находятся: а) вилка съ девятью или десятью крючками, б) скалка, в) колісце́; на колісці і на скалці шнур, охватывающій и колесо. 2) = пряха. Скажуть люде: твоя прядка, буду тобі кужіль прясти. 3) мн. прєдки = попрядки. Ум. прядочка.
