Дядю́сь, -ся, м. Ум. отъ дядя.
Зи́чний, -а, -е. Зычный, громкій, звучный. І замірив у дуків зичний голос.
Лісни́чий, -чого, м. Лѣсничій. Бувесь лісничим, а тепер нічим. Плаче бідне... А москалям байдуже, — минули. Воно й добре, та на лихо лісничі почули.
Намаща́ти, -ща́ю, -єш, гл. = намащувати. Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидче загоїться, — лоєм, чи що б то.
Обозний, -ного, м. Въ старомъ козацкомъ войскѣ: высшій военный чиновникъ, завѣдывающій обозомъ и артиллеріей, начальникъ штаба. Забрали гетьмана Остряницю, обозного Сурлика.
Олениця, -ці, ж. Самка оленя.
Опленути, -ну́, -не́ш, гл. = оплинути. Ожила б я, опленула і не знала б муки.
Півколо, -ла, с. Полукругъ.
Проза, -зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають.
Чинбарити, -рю, -риш, гл. Быть кожевникомъ.
