Вітерник, -ка, м.
1) Болѣзнь — родъ сыпи или прыщей на тѣлѣ.
2) Растеніе, употребляемое для лѣченія болѣзни вітерник.
Віщування, -ня, с. Предвѣщаніе, пророчество.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Залу́плювати, -люю, -єш, сов. в. залупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Отворачивать, отворотить (кожу), залупливать, залупить. Свашка-неліпашка: шишок не ліпила, та всі залупила. — о́чі. Выворотить вѣки. Залуплює очі.
Защити́ти Cм. защищати.
Обмести Cм. обмітати.
Письмо, -ма, с. 1) Писаніе; рука. 2) Грамотность. 3) Письмо. А я ж тії листи, а я ж тії письма сам перечитаю. 4) Святе Письмо. Священное писаніе. Ти аю Святе Письмо в руки береш-читаєш, нас, простих людей, на все добре наставляєш. Дума. 5) = писання 3. Ум. писе́мце, письмечко.
Призвичайка, -ки, ж. Привычка.
Трепет, -ту, м. Дрожаніе, содраганіе, трепетъ, ужасъ. Обняв мене великий страх і трепет. під трепетом. Въ страхѣ. Як прийшов п'яний, я під трепетом висидів цілу ніч
Чвара, -ри, ж. 1) Гроза, буря. Козак не боїться ні хмари, ні чвари. Серед літечка зашумить-загуде не дай світа, чвара. 2) Смута, ссора, драка, война. Бували й мори, й військові чвари. Росказали кобзарі нам про войни і чвари. 3) Чвара, об. Надоѣдливый человѣкъ.
