Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лено

Ле́но сз. = лем 2. Вх. Зн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕНО"
Бережний 2, -а, -е. Прибрежный. Бережні піски: бережні буряки. Чигир. у.
Драмо́ваний, -а, -е. У Кулиша: драматическій. Драмована трилогія. К.
Дурно́ха, -хи, ж. Нервная лихорадка, тифъ. Вх. Зн. 16.
Куцорогий, -а, -е. Съ короткими рогами. Желех.
Лущі́ння, -ня, с. = лускання.
Піхурка, -ки, ж. Тропинка для пѣшеходовъ. Вх. Зн. 49.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Снувавник, -ка, м. Дощечка или деревянная ложка съ двумя дырами, сквозь которыя проходять нитки основы — употребл. при снованіи основы. Шух. І. 150.
Спільно нар. Совмѣстно, общими силами.
Шубочка, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.