Волочільник, -ка, м.
1) Работникъ, боронующій послѣ посѣва.
2) = волочінник.
До́чиста нар. Совершенно все. Ззіли цілого кавуна дочиста. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, ей, розберуть дочиста. Забрав усе дочиста.
Зіхідний, -а, -е. Всхожій, годный для посѣва (о сѣменахъ). Пшениця... умолотна... зіхідна.
Копки гл. Ѣхать верхомъ. дав же він йому копки! Оттрепалъ его, побилъ.
Молодо́щі, -щів, ж. Молодыя лѣта. Пом'яніте дні нашої слави, наших веселих молодощів.
Німецький, -а, -е. Нѣмецкій. А тут є якась німецька штука.
Попсувати, -псую́, -єш, гл. Испортить. Там добре, де нас нема, а куди ми поткнемось, так і попсуємо. Запаски мої найкращі попсували.
Поражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. порадитися, -джуся, -дишся, гл. Совѣтоваться, посовѣтоваться. Аж тільки радяться, поражаються три дуки сребраники на кабак ітти. З матінкою поражалася: порадь мене, моя мати, скільки мені дружечок брати. Кого ж ми будем поражаться, кого ж ми будем питаться? Дак ото ми з бабою й порадились.
Проростити, -рощу, -стиш, гл. Прорастить, дать взойти. Насипала насіння розсади й цибулі в черепки; присипала землею й полила та проростила, а потім посіяла, вже як насіння поключилось.
Триумф, -фу, м. Тріумфъ, торжество. До короля з триумфом їздив пишно.
