Визол, -лу, м. Осадокъ золы послѣ бученія.
Висохлий, -а, -е. . = висхлий
Качатина, -ни, ж. Утиное мясо. Та казала собі снідання дати, снідання дати все гусятину, єї подружечки — все качатину.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Нечутний, -а, -е. Неслышный.
Понадвереджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Надорваться (о многихъ, о здоровьѣ).
Пук, -ка, м.
1) Пукъ. Пов'яже солому у пуки та й везе до міста продавати жидам.
2) Раст. Selinum carvifolia.
Смертяний, -а́, -е́ Смертоносный. Той Тартар смертяний, що пліндруванням дише. Смертяний бій.
Сумлінно нар. Добросовѣстно.
