Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лементування

Лементува́ння, -ня, с. Вопль, крикъ. Охрипле лементування. Мир. Пов. II. 108.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЕНТУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМЕНТУВАННЯ"
А́дзимка, -ки, ж. Родъ хлѣба изъ неквашеннаго тѣста. Галиц. Вх. Зн. 1.
Балабайка, -ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. І. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. балабаєчка.
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.
Водити, -жу, -диш 1) Водить. А там милий по садочку ходить, свою милу за рученьку водить. Н. п. Не мені вас, братця, на ляха водити, не мені тепер старому булаву носити. Шевч. 235. Водить очима, неначе злодій по ярмарку. Ном. № 13585. 2) Одѣвать. Що ти мене як старця у драному водиш? Екатеринослав. г. Ликом в'язаний, у ликах ходе та й всіх у ликах воде. Ном. 849. Ой дівчина гордовита козака любила й у тоненьких сорочечках по буднях водила. Грин. ІІІ. 233. 3) Тянуть дѣло, водить. Довго він тебе водитиме! Рудч. Ск. II. 58.
Достача́ння, -ня, с. Доставка, поставка.
Лавка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Доска въ ткацкомъ станкѣ, на которой сидить ткачиха. Конст. у. 3) Ткацкій снарядъ для вязанія начиння, то-же, что и стілець (Cм.) Конст. у. 4) Одинъ изъ двухъ гладкихъ продолговатыхъ кусочковъ дерева, находящихся внутри лавчастого замка (Cм.), посредствомъ которыхъ происходить замыканіе. Шух. І. 9. 5) мн. лавки. Длинный рубанокъ. Шух. І. 87, 249. 6) Лавка (торговая), — заимств. изъ великорусскаго. Міщане, що лавки в місті тримали, а тепер чи й лавки у хаті є (т. е. обѣднѣли). Ном. № 10562.
Подолітати, -та́ємо, -єте, гл. Долетѣть (о многихъ).
Позначатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. позначи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Обозначаться, обозначиться. 2) Сдѣлаться, стать замѣтнымъ. Левиц. ПЙО. І. 482. І не позначилось ні трохи, а скілько уже брали. Иногда прямо въ значеніи: уменьшиться на видъ. Наче і їмо не сито, а сала в бодні дуже позначилось.
Пугикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ пугикати.
Русь, -си, ж. Русь. Налетіли гуси з Гуси, сколотили воду Марусі. Чуб. V. 898.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМЕНТУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.