Дерни́ця, -ці, ж. 1) Четвероугольникъ вырѣзаннаго для корма маленькихъ гусей дерна. 2) Доска. Ой і казав пан Каньовський дерниць накупити, молодої Бондарівні домовину збити.
Кількоро нар. Нѣсколько. Як тарахне в стадо гусей, так разом кількоро їх і вб'є.
Плинути, -ну, -неш, гл. Плыть. Шипіть, плиніть, білі гуси, до мойого роду. І риба не плине проти бистрої води.
Подружжя, -жя, с. 1) Супружество, бракъ. Од сього подружжя народився Єремія. 2) Мужъ, жена; пара (супружеская). Стали сини до розуму дохожати, стали собі молоде подружжя мати. Ми, бачите, шукаємо для нашої дівчини подружжя. Ум. подружжячко. Не травиця ноги спутала, не росиця очі вибила. Спутало мене замужжячко, невірне мов подружжячко. .
Пристрій, -ро́ю, м. Приборъ, снарядъ.
Рибина, -ни, ж. Одна рыба. Не піймали ані однісінької рибини. Ум. рибинка.
Розчахнути, -ну́, -не́ш, гл.
1) Расколоть вдоль съ мѣста развѣтвленія дерева.
2) Разорвать въ паху отъ расхожденія ногъ (на льду напр.). Колоть же така — ні з двору. Дехто з гарячих поїхав та й закаявся: той вола розчахнув, а той разом пару.
3) Распахнуть, растворить. Настя розчахнула двері з гуком, стала на порозі і сміється.
Сливити, -влю, -виш, гл. — сливки. Разрисовывать писанки.
Тиркатий, -а, -е. = тиркавий. Як удруге попадешся, — пропаде чуприна, — зроблю з тебе тиркатого півня.
Шкодіти, -ді́ю, -єш, гл. Жалѣть. Царь його шкодів. І так уже її догляда та шкодіє — як ока.
