Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лехваря

Лехва́ря, -рі, ж. Невкусный супъ. Вх. Зн.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 357.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕХВАРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕХВАРЯ"
Гуцу́льський, -а, -е. Принадлежащій, свойственный гуцулу. Желех.
Огрядність, -ности, ж. Дородность. Не вважаючи на свою... огрядність, суддя садив тропака. Левиц. І. 351.  
Підбитє, -тя, с. Подъемъ ноги, сапога. Гол. Од. 15, 25.
Підмайстер, -стра, м. Подмастерье.
Плавиння, -ня, с. Деревья, которыя нанесетъ полая вода. Вх. Зн. 49.
Помахнути, -ну́, -не́ш, гл. Махнуть. Устану я у п'ятницю, помотаю сю бідницю; сюди-туди помахнула, та нічого не вмотнула. Грин. III. 494.
Пороскипатися, -паємося, -єтеся, гл. = пороскипати.
Пунь, (ня м.?), пу́нька, -ки,, ж., пунькало, -ла, с. зоол. Bombinator igneus, жерлянка. Вх. Пч. II. 16.
Сук, -ка, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. сучо́к.
Шигалля, -ля, с. = шиголля. Радом. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕХВАРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.