Воздухоплавець, -вця, м. Аэронавтъ.
Ґе́ґати, -ґаю, -єш, гл. = Ґеґекати.
Зчіплювати, -люю, -єш, сов. в. зчепити, -плю, -пиш, гл.
1) Сцѣплять, сцѣпить.
2) — руку з рукою. Взяться за руки. Ручку з ручкою зчепивши, йшли із церкви молодії.
Палькувати, -ку́ю, -єш, гл. Обозначать колышками.
Пічковий, -а́, -е́ Печной, сдѣланный въ печи. Пічковий дьоготь.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Скит, -ту, м. Скитъ.
Скороспішний, -а, -е. Торопливый.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл.
1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Хто торка, тому відчиняють.
2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя.
3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось.
