Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лесь

Лесь = єсь, єси. (2-е лицо наст. вр. отъ гл. бути). Дівча, дівча, вода чиста, лем ти сама єсь нечиста: юж лесь сім мужів мала, а зо жадним шлюб не брала; сім лесь хлопців породила, ні єдному ксту не дала. — Кед лесь хлоп, то не гварь мі то! Кед лесь Бог, — отпусть мі то! Гол. І. V. 522.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕСЬ"
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Душкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Объ овцахъ: во время жары, сбившись въ кучу, тяжело и усиленно дышать. Вівці душкують. Камен. у.
Кукунець, -нця́, м. ? Cм. куконочка.
Мацну́ти Cм. мацати.
Мущи́рь, -ря, м. 1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134. 2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.
Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89.
Насі́нник, -ка, м. 1) Плодъ, оставленный на сѣмена. 2) Дерево, оставленное при порубкѣ лѣса.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву. К. Досв. 8.
Сардачина, -ни, ж. То-же что и сардак, но плоховатый Хоть латана сардачина, — люде поважають. Федьк. III. 110.
Щенюк, -ка, м. = щеня 1, 2. Вх. Пч. II. 5. Вх. Зн. 84.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.