Амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Жирої́д, -да, м. Кровопійца, живодеръ. Нівечили мене прокляті жироїди, поки не виперло з мене духу.
За́лопом нар. Быстро, стремительно.
Ковзкий, -а, -е. Скользкій. Реміняка плавка, ковзка, до дерева не пристає.
Луна́вий, -а, -е. Больной куриной слѣпотой? Лунавий вечером нічого не видить, бо луна очі його заставить.
Окошитися, -шуся, -шишся, гл. 1) Сдѣлать остановку, стать лагеремъ, стать на стоянку, поселиться. Та й ми, каже, йшли (степом) та тут окошилися; зоставайтесь і ви тут з нами, будемо жити. 2) — на кому. Отразиться на комъ, пасть на кого. Поли б на йому усе зле окотилось. Хто виноват, а на мені окотилось.
Паляниця, -ці, ж. Родъ булки, хлѣбъ изъ пшеничной муки, или изъ пшеничной, смѣшанной съ другою. Паляниця — хлібові сестриця. Живе собі з молодицею та їсть книші з паляницею. Ум. паляничка.
Позакручувати, -чую, -єш, гл. Закрутить (во множествѣ). Позакручували уси.
Ріжа, -жі, ж. 1) Поляна, врѣзывающаяся клиномъ въ лѣсъ. 2) Гусеница насѣкомаго Arctia Hebe.
Сунути 1, -ну, -неш, гл.
1) одн. в. отъ совати. Сунуть Не сунь носа до чужого проса. Півкопи грошей в руку суну.
2) Двигаться, итти. У обід знову Грицько суне. Про вовка помовка, а вовк і суне. Комарів як суне, то аж світа не видко.
