Звину́ти, -ну́, -неш, гл. = звити. Земля мов риза обветшав і небо як одежу звинеш.
Зда́вній, -я, -є. Давній. Попід гаєм зелененьким здавняя стежечка.
Обляшити, -ся. Cм. обляшувати, -ся.
Обранити, -ню, -ниш, гл. Ранить. То мене так підгородяне обранили, — сказав, як я спитав його, чого він закровлений.
Позичати, -ча́ю, -єш, сов. в. позичити, -чу, -чиш, гл. 1) — у кого. Занимать, занять, брать, взять въ долгъ. Ой піду я до сусіда воза позичати. 2) — кому. Одолжать, одолжить кому, давать, дать въ долгъ. Одна бере і другим позичає, а друга не бере й другим не дає.
Порічки, -чок, ж. мн. Красная смородина, Rhus rubrum L.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать.
Спожиткувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Воспользоваться, употребить съ пользой.
2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу.
Срачка, -ки, ж. Поносъ.
Убазарювати, -рюю, -єш, гл. Продать или купить что на базарѣ.
