Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лембик

Ле́мбик, -ка, м. Алембикъ, перегонный кубъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 354.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМБИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕМБИК"
Волоснуватися, -нуюся, -єшся, гл. = волоситися. Діти волоснуються. Вх. Зн. 8.
Глядка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Ґаджала́ґати, -ґаю, -єш, гл. Непонятно или на непонятномъ языкѣ говорить. Волохи ґаджалаґают. Вх. Зн. 13.
Затули́ти, -ся. Cм. затуля́ти, -ся.
Іманка, -ки, ж. Поимка. Угор.
Мертв'які́в, -ко́ва, -ве Мертвецу принадлежащій. Все тіло мертв'якове було поколоте та порізане косою. Грин. II. 99.
Набе́дра нар. сиді́ти, ї́хати набе́дра. Сидѣть, ѣхать на лошади верхомъ на бедрахъ (позади обыкновеннаго сѣдока на спинѣ).
Паратарь, -ря, м. Родъ продолговатаго ковра вѣшаемаго на стѣнѣ. Валт. у.
Пласт, -ту, м. Слой. Шух. І. 171, 176.
Чабала меж. = цабе. Бессараб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕМБИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.