Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепетуха

Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Чуб. V. 535. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. Чуб. V. 1161. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Грин. І. 94. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. Чуб. V. 680.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТУХА"
Гадячий, -а, -е. 1) = гадовий, гадючий. Мил. М. 48. Сім голов гадячих. Гн. І. 22. 2) гадяче зілля. Раст. Veronica chamaedrus. Вх. Пч. II. 37.
Крижка, -ки, ж. 1) Ум. отъ крига. 2) — меду. Пчелиный сотъ. Вх. Зн. 29.
Курдель(ля), м.?) Родъ болѣзни у скота, а также названіе червя, о которомъ народъ думаетъ, что онъ причиняетъ эту болѣзнь. Вх. Лем. 430.
Курище, -ща, с. 1) Облако дыму, пыли. Од диму сонце закаптилось, курище к небу донеслось. Котл. Ен. 2) (Съ удареніемъ на первомъ слогѣ). Дымящійся костеръ. Богуславъ.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка. Н. Вол. у.
Марнотра́тити, -чу, -тиш, гл. = марнотравити.
Ме́рча, -чи, мерчачка, -ки, ж. = мжа. Желех. Вх. Зн. 35.
Прохарчувати, -чую, -єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку. Левиц. І. 327.
Свідчиця, -ці, ж. = свідка. Закр.
Цвітистий, -а, -е. Съ роскошными цвѣтами. Цвітисте зілля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПЕТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.