До́вгий, -а, -е. 1) Длинный. У вола язик довгий, та говорить не може. Чеше довгі коси. 2) Долгій, продолжительный. Не за довгий час це зробилося. Дай дні довгі нам жити, щоб тебе хвалити. У віку́ до́вгий. Долговѣчный. Да бувай же здоров і у віку довгий не сам собою, з своєю жоною. До́вга лоза́. Игра мальчиковъ, состоящая въ прыганіи черезъ товарищей. Скакати в довгої лози. Діво́ча до́вга лоза́. Родъ хороводной игры. Ум. Довге́нький, довге́сенький.
Заверю́ха, -хи и пр = завірюха и пр.
Запобіга́ти 2, -га́ю, -єш, сов. в. запобі́гти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Запобігай світа, поки служать літа. Запобіг лиха. Запобіжиш його як золота, а не збудеш як ворога. Чого ти хотіла, того й запобігла. 3) Заискивать, заискать. Менший перед більшим запобігає. Сами люде мене запобігали. — ла́ски. Пріобрѣтать, снискивать, снискать расположеніе. То голота п'яна, мужичії діти, що не хочуть у вельможних ласки запобігти. Такої ласки можна і в цигана запобігти.
Обкурювати, -рюю, -єш, сов. в. обкури́ти, -рю́, -риш, гл. Окуривать, окурить. Чого ж він не при собі? Хиба обкурили або обпоїли чим вражі дочки?
Одл.. Cм. отъ відлазити до відлясок.
Потрух, -ху, м.
1) Сѣно, солома стертая, труха.
2) мн. потрухи. Потроха.
Скупчити, -чу, -чиш, гл. = скупити.
Храпій, -пія, храпко́, -ка, м. Хропунъ, храпящій человѣкъ.
Чорнолоз, -зу, м. Раст. Salix cinerea L.
Шашелиця, -ці, ж. = шашель.
