Відміняти, -няю, -єш, сов. в. відміни́ти, -ню́, -ниш, гл. 1) Перемѣнять, перемѣнить, измѣнять, измѣнить. Природу тяжко одмінити. відмінило. Перемѣнилось. Вчора був великий мороз, а сьогодня відмінило. 2) Покупать, купить и поставить восковую свѣчу въ церкви. Відміню святій Покрові свічку дорогую і на корогов до церкви двісті подарую. Відмінила свічечку за копієчку. У Кулиша не только о свѣчкѣ, а вообще подарить, пожертвовать. Псалтирщик шість неділь псалтир читав, а за те йому покійного батька свиту відмінили і хустку, і малахай. 3) Выкупать, выкупить изъ неволи. Турчин-турчинойку, не губь мене молодойку: їде мамця відмінити.
Жа́ків, -кова, -ве Принадлежащій школьнику, пѣвчему. жа́кова хи́жа = жаківка.
Заміша́ти Cм. замішувати.
Кашоварниця, -ці, ж. = кашоварка.
Ладитися, -джуся, -дишся, гл.
1) = лагодитися 1. Умірать ладься. Став пан у дорогу ладитись.
2) = лагодитися 2.
3) безл. Спориться. Як не ладиться, то й у печі не гориться.
Мужи́чка, -ки, ж. Крестьянка, мужичка. Де таки сьому статись, щоб пан та взяв мужичку?
Підбіг, -га, м. Насѣк. Bombyx rubi. (гусеница).
Ручковий, -а́, -е́ 1) Изъ рукъ данный. Почастуй же нас, кралечко моя, пучковою, щоб запіканка посолодчала. 2) О табакѣ: папушный. Куплять табаку ручкового.
Сукало, -ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружала — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучок (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводять во вращательное движеніе стержень. То-же, что и ремісник, шпулєр.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
