Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепетуха

Лепету́ха, -хи, ж. 1) Болтунья; ворчливая женщина. Бо свекруха, лепетуха сварливая голова, вона ж мене заклопоче — я дівчина молода. Чуб. V. 535. Cм. лепети́ця. 2) Водка. Як нап'ється лепетухи, стане не тверезий. Чуб. V. 1161. 3) дати лепетухи. Убѣжать, удрать. Баба дождала ночі і дала лепетухи до пана. Грин. І. 94. Ум. лепету шка. Захтілося лепетушки, пропила моток і витушки. Чуб. V. 680.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 355.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПЕТУХА"
Багня, -няти, с. = багнітка. Вх. Лем. 389.
Віддирати, -раю, -єш, сов. в. віддерти и відідрати, -деру, -реш, гл. 1) Отдирать, отодрать, отрывать, оторвать. Відірвав нитки, утяг у голку та й почав пришивати до чумарки те, що віддер. Харьк. 2) Только несов. в. Отплясывать, откалывать. Метелиці та гопака гуртом віддирають. Шевч.
Доте́пність, -ности, ж. Способность, дарованіе. Так даремне потратив свої сили чоловік з наукою, з щирою охотою, та й не не без дотепности. Драгом. Передм. Пов. Федьк. Не було дотепности самому додуматись. Ком. І. 48.
Забагну́ти, -гну, -неш
Кринишний, -а, -е.. Cм. криничний.
Люба́сочка, -ки, ж. Ум. отъ люба́ска.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Удоволятися, -ляюся, -єшся, сов. в. удоволи́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. = удовольнятися, удовольнитися.
Хліборобський, -а, -е. Земледѣльческій, хлѣбопашескій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПЕТУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.