Битий, -а, -е. 1) Битый. Каже дитина, що бита, та не каже за що. битий ходиш. Вотъ-вотъ будешь побитъ. Битий ходиш. — от-от-от попоб'ють. я в тім не битий. Я этому не учень, я этого не знаю. 2) О дорогѣ: торный, укатанный. Ой як вийдеш на битий шлях, слізоньками вмиться. Ой біда, біда чайці небозі, що вивела діток при битій дорозі. 3) Печатный. Я розбіраю тільки бите письмо, а скорописі не вмію. 4) О монетѣ и металлѣ: чеканенный, кованный. Битії таляри. При боці шабля у Дамашку бита. Без битої голої копійка. 5) бита підлога. Полъ изъ бревенъ. Ум. битенький.
Голубитися, -блюся, -бишся, гл. Нѣжиться, ласкаться, голубиться. Нам можно без гріха і любитися і голубитися.
Жаль II нар. Жаль, жалко. Жаль багатому корабля, а бідному кошеля. Ой не так мені жаль за півста кіньми, ой як мені жаль за моїм конем. Жаль його та й на його, що таке погане діло вчинив.
Здя́читися, -чуся, -чишся, гл. Отблагодарить. Вона лиш одповіла: здячить вам ся мати.
Зябля, -лі, ж. = зяб.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Поглянутися, -нуся, -нешся, гл. = поглянути. Поглянутися в кватирочку — старіш же близенько. Поглянешся в кватирочку — повно ляхів в місті.
Рибалчин, -на, -не. Принадлежащій, свойственный рыбаку. Рибалчина хата.
Сіпнути, -ся. Cм. сіпати, -ся.
Труджений, -а, -е. Добытый трудомъ. Пшоно труджене.
