летіти
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Летить літо, як крилами. Чого летиш як скажений? Летить миска до порога. Куля летить. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Том 2, ст. 356.