Віджарити, -рю, -риш, гл. Отпороть розгами, высѣчь. Узяли його лакеї на станю та так оджарили, що ні лягти, ні сісти.
Запалахкоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О пламени: запылать сильно. Сухих дрів наклав, ти як запалахкотіло в грубі. Борода над свічкою запалахкотіла. І в очах стома́ свічками запалахкотіло.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу.
Колядин, -на?, м.? Встрѣчено только въ началѣ шуточной колядки. Коляд, коляд, колядин, а я в батька один.
Млі́ти, млію, -єш, гл. 1) Млѣть, замирать, изнывать. Не житиму тепер, а млітиму. Глянув я направо, там росли і мліли на сонці роскішні сади. Світить місяць да не гріє, до дівчини серце мліє. Чи всім людям із кохання так ся діє? Очі не сплять, серце стогне, душа мліє. Коли б чого не забути, щоб дитина не мліла голодом. 2) Прѣть, увариваться. Каша вже давно мліє.
Нічліжанин, -на, м. Ночлежникъ.
Ошалений, -а, -е. Ошалѣлый, шальной.
Поділшливий, -а, -е. = подільчивий.
Пупець, -пця́, м.
1) Ум. отъ пуп. Купець, щоб тобі усох пупець.
3) Пуповина. Дитині в її животі пупець... обмотався довкола шиї.
3) Пупокъ, птичій желудокъ.
4) Часть косы (инструмента). Cм. коса 1.
Тонічко нар. = тоненько.
