Владання, -ня, с. Обладаніе.
Ґи́ґнути, -ну, -не́ш, гл. 1) Швырнуть, оросить на землю. 2) Околѣть. Кравець у хвіст руки як умотав, як одпустив (вовкові) три аршини, так вовк там трохи й не ґиґнув.
Злосливість, -вости, ж. Злость, злоба, злобность.
Знову нар. = знов. Знову закипіло сине море; вздовж байдака знову похожає пан отаман.
Крисловатий, -а, -е. = крислатий.
Назу́ти Cм. назувати.
Прочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. прочути, -чую, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать по слухамъ, услышать, провѣдать. Скажи мені, що по світу йдучи, прочував. Прочули про його недолю приятелі його. Він про тебе вже прочув, що ти вернувся. 2) Чувствовать, почувствовать, предчувствовать. Прочуває непевну правду доразу. Затріпоталось серденько, лихо прочувало. Вже я довіжуюся, прочуваю, добродію мій! Якесь хороше та веселе діло маємо.
Триння, -ня, с. соб. отъ трина.
Угрішитися, -шуся, -шишся, гл. Сдѣлать непристойное: навонять и т. п.
Футрарь, -ря, м. = кушнір.
