Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепіх

Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПІХ"
Бідашка, -ки, ж. Ум. отъ бідаха.
Висмалювати, -люю, -єш, сов. в. висмалити, -лю, -лиш, гл. Выжигать, выжечь.
Замовля́ння, -ня, с. Заговариваніе, заговоръ. Ном. стр. II.
Леґурний, -а, -е. Медлительный. Та це чоловік леґурний собі. Йому, здається, хоча б і жінка зараз умерла, то й не гайка.
Лляний, -а, -е. Льняной. Лляної кужелі прясти. Чуб. V. 712. Поший мені, мати, лляную сорочку. Чуб. V. 261.
Оглавець, -вця, м. Недоуздокъ. Вх. Лем. 442.
Поледівка, -ки, ж. = поледиця. Вх. Уг. 261.
Пообворожувати, -жую, -єш, гл. Обворожить, очаровать (многихъ).
Угадати Cм. угадувати.
Фарфурка, -ки, ж. Фарфоровая тарелка: вообще тарелка. Ой бо дворка та небога не вміє робити, тілько з кухні до покою фарфурка носити. Гол. II. 376.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.