Ара́бець, -бця, м. = Ара́б. Встрѣчено только у Щоголева въ приложеніи къ коню: Кінь арабець, кінь огняний.
Гидний, -а, -е. = гидкий Доле ж моя нещаслива, доле ж моя гидна, я ся з тобов не набула, та лишень нагибла.
Кривина, -ни, ж. Кривизна. Положи дерево кривиною втру.
Машталі́рський, -а, -е. Конюшенный.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Cм. найомець.
Переморозити, -жу, -виш, гл. Переморозить.
Повиганяти, -ня́ю, -єш, гл. = повигонити.
Повиливати, -ва́ю, -єш, гл. Вылить (во множ.). А що попомучилась вона, що сліз повиливала над ними — Жати Божа!
Урізати, -жу, -жеш, гл.
1) Отрѣзать, обрѣзать. Жениться пробі, а хліба врізать не вміє. З лихого торгу хоч поли врізавши. Сього пальця вріж — болить, і того вріж — болить. Урізав вовкові хвіст.
2) Ударить. Та як уріж її (кулаком) по виску.
Цвірінькати, -каю, -єш, гл. Чирикать. Чи є в світі де такії молодці, як ми, славні та веселі горобці? На все вдатні: до любощів, до пісень, цвірінькаєм, жартуючи, увесь день. Цвірінька, мов батько голопуцьків.
