Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

лепіх

Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis. Вх. Пч. І. 10.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 356.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЛЕПІХ"
Безколірний, -а, -е. Безцвѣтный.
Вередливий, -а, -е. Капризный, прихотливый. Вередлива коза вовку користь. Ном. № 2630. Вередливе тілки воду варить. Ном. № 2727.
Гітинка, -ки, ж. Молодая ель. Желех.
Напустува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Нашалиться.
Понатрушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Натрястись, насыпаться (во множ.). Дужче натрушуй, то й понатрушуються мішки добре. Харьк. Не понакривала глечиків, то й понатрушувалося чи полови, чи що. Богод. у.
Поскрібачка, -ки, ж. Царапающая. Вх. Уг. 262.
Присил, -лу, м. Присылка. Кв. (Желех.).
Филозофний, -а, -е. Умный, мудреный. хитрый. Вх. Зн. 75.
Шваєчка, -ки, ж. Ум. отъ швайка.
Шекало, -ла, с. Жгутъ, употребляемый въ игрѣ того же имени. Kolb. I. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЛЕПІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.