Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волити

Волити, -лю, -лиш, гл. Хотѣть, желать. Ой чи волиш, Бондарівно, та мед-вино пити, а чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити? Н. п. волити волю. Исполнять желаніе. На чіїм возі сидиш, того й волю воли. Посл. Уже ж мені та й надокучило твою волю волячи. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛИТИ"
Балтина, -ни, ж. = балта 1. Желех.
Карафковий, -а, -е. Графинный.
Кривоклубий, -а, -е. Съ кривыми бедрами. Желех.
Крихкенький, -а, -е., Ум. отъ крихкий.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Переміль, -лі, ж. Мель.
Пошипіти, -плю́, -пиш, гл. Пошипѣть нѣкоторое время.
Склимакований, -а, -е. Сбитый, всклокоченный (о волосахъ). Шух. I. 31.
Тілікати, -каю, -єш, гл. Тиликать, плохо играть на скрипкѣ. Шейк.
Товкачечка, -ки, ж. Ум. отъ товкачка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.