Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воліти

Воліти, -лію, -єш, гл. 1) Желать, хотѣть. Сього року бездольного та і сеї зіми воліла-сь мя закопати до сирої землі. Гол. 2) Предпочитать. Волію все пострадати, тебе звідти викупляти, ніж маю тя в неволенні поминати. Гол. Воліла-сь мя, мати, в болото веречи, ніж мня мали цісарські вояки стеречи. Гол. Волів бим ся не родити, та й того не знати, як мя тяжко в нещастію породила мати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІТИ"
Бурхання, -ня, с. Порывы вѣтра, бушеваніе.
Видурити. См. Видурювати
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися. Угор. Гол. III. 490.
Ковбаситися, -шуся, -сишся, гл. Возиться въ грязи.  
Ля́дник, -ку, м. Раст. бобовина, vicia. Вх. Уг. 251.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Приложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прикласти. Дай мені смоли, голубчику, приложити до боку. Рудч. Ск. II. 15. Хто ж се тобі таке прізвище приложив? Стор. МПр. 133. Ні до чого й рук приложить. Г. Барв. 388. 2) Ударить. Вх. Лем. 456.
Провіз пред. = проз. А я проїду провіз наші чати. К: МБ. X. 19.
Скакуця, -ці, ж. = скакавиця. Вх. Зн. 63.
Сповити Cм. сповивати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.