Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возити

Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Висвячення, -ня, с. Посвященіе (въ духовный санъ). Желех.
Гадюка, -ки, ж. 1) Гадюка, Vipera bonis. Вилазить гадюка та й сичить. Рудч. Ск. І. 146. Гадюк умію замовлять. Котл. Ен. ІІІ. 13. Нехай мої руці поїдять гадюці. Грин. III. 266. 2) Гадина, змѣя. Даю вам силу наступати на гадюки. Єв. Л. X. 19. 3) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадючка.
Задира́ка, -ки, об. Задорливый человѣкъ. Нептунів син сподарь Мезап, боєць, ярун і задирака. Котл. Ен. Ум. задира́чка.
Зле́глий, -а, -е. Слежавшійся.
Навкі́с нар. = навкоси́. Желех. Cм. навскіс.
Обарянець, -нця, м. = обаринок. Вх. Лем. 415.
Обривання, -ня, с. Обрываніе.
Підійматися, -маюся, -єшся, сов. в. підійнятися, -діймуся, -мешся, гл. = підніматися, піднятися. Дим до неба підіймавсь. Шевч. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. — А я підіймаюсь по дев'яти запорати. Г. Барв. 306.
Спіти, спію, -єш, гл. Зрѣть, спѣть. Ой з-за гори вітер віє — калина не спіє. Чуб. V. 83.
Сцяч, -ча, м. Урильникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.