Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возити

Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Відсисати, -са́ю, -єш, гл. Отсасывать.
Відусіль, відусіля, нар. Отовсюду со всѣхъ сторонъ. Біда відусіля преться. Ном. № 2225.
Гнобити, -блю, -биш, гл. Угнетать, притѣснять. Желех.
Горю́ха, -хи, ж. Горемычная. Чаще всего употребляется въ выраженіи: му́ха-горю́ха. А муха-горюха діжу місить. Чуб. III. 201.
Ґа́нджа, -жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. І. 305.
Кліпка, -ки, ж. = кліпавка. Угор.
Насторожати, -жаю, -єш, сов. в. насторожи́ти, -жу, -жиш, гл. Настораживать, насторожить, приготовлять, приготовить къ чему-либо. насторожити ноги. Напречь ноги къ усиленному бѣгу. Ми свої ніженьки насторожали, щоб хорт не догнав. Рудч. Ск. І. 16.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.
Уписування, -ня, с. = упис. Шейк.
Уторгувати, -гую, -єш, гл. Наторговать, выручить. Продавала бублики козакам, вторгувала, серденько, п'ятака. Шевч. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.