Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возити

Возити, -вожу, -зиш, гл. Возить. В ліс дров не возять. Ном. № 1457.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗИТИ"
Відкликатися, -каюся, -єшся, сов. в. відкликнутися, -нуся, -нешся, гл. Отзываться, отозваться, откликаться, откликнуться. Як прийде лисичка, то не одклипайся. Рудч. Ск. II. 4. Відкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Ном. № 12723.
Доска́кувати, -кую, -єш, сов. в. доскака́ти, -ка́ю, -єш, гл. Доскакивать, доскакать. Доскакує Сомко із Шрамом до провалля. К. ЧР. 169.
Кремпілець, -льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Мітли́ще, -ща, с. Древко для метлы.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Обтинач, -ча, м. Кузнечный ножъ для обсѣканія копытъ, обсѣчка.
Перехиляти, -ля́ю, -єш, сов. в. перехилити, -лю, -лиш, гл. Наклонять, наклонить; склонять, склонить. Перехилив порожню пляшку над чаркою. Левиц. І. 143. Перехилить голову. Ном. № 336. Кому вагу мечами перехилим, тому широка вклониться земля. К. НС. 129.
По-Високу нар. Въ вышинѣ. Не добре, як nо-високу вітер віє... а як долом потихо вів, то добре. Шух. І. 89.
Розскиглитися, -люся, -лишся, гл. Начать жалобно кричать.
Ротмистр, -ра, м. Ротмистръ. К. ЧР. 9, 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.