За́падь, -ді, ж. Глубокій снѣгъ. Того року западь велика була.
Кулька, -ки, ж. Ум. отъ куля.
1) Шарикъ, 2) Пулька. Кулька — не дулька: як уразить, шо заболить.
3) Массивный глиняный кружокъ съ дырой посрединѣ: раскаленный до красна бросается въ сосудъ съ водой для нагрѣванія послѣдней.
4) Родъ клейма для овецъ въ видѣ пробитаго въ ухѣ круглаго отверстія.
5) Дырочка для застегиванія въ обшлагахъ женской сорочки.
6) Раст. Prunus insititia.
Напідпи́тку нар. Навеселѣ. Мати сина силою женила, напідпитку невістку судила.
Нероззнака, -ки, об. Несвѣдущій человѣкъ, незнающій. Звісно, ми люде нероззнаки, не знаєм як; то й пішли до волосного писаря порадитися, що нам робити.
Обридливо нар.
1) Надоѣдливо.
2) Противно.
Паньматчин, -на, -не. = паніматчин.
Перевіз, -возу, м.
1) Перевозъ, перевозка. За морем вовк три гроші та руб перевозу.
2) Переправа. Ой пішли чумаки в дорогу, дійшли вони до перевозу. — держати. Перевозить черезъ рѣку. Дівка Ориночка перевіз держала.
3) Родъ игры: бросаніе камешковъ такъ, чтобы они скакали рикошетомъ по водѣ.
Піддерти Cм. піддирати.
Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл.
1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Подай, мила, свою білу ручку.
2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. Йому подам на суд увесь мій побит. Він подавав кожному в руку. Подавав серпи їм золотії. Подати милостиню. На церкву подав. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала.
3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала.
4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному.
5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.
6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає.
7) Подало му. О больномъ: ему лучше.
Троюдити, -джу, -диш, гл. Раздражать, растравлять. До свого горя приливає ще людське, троюдить своє гаряче серце.