Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волічковий

Волічковий, -а, -е. Гарусный. Хотин. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІЧКОВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІЧКОВИЙ"
Акура́т, нар. Точно, какъ разъ. Буде акурат, як ти казав. Желех.
Безсилля, -ля, с. Безсиліе, отсутствіе силъ. Дай мені моє безсилля і мизерність зрозуміти. К. Псал. 95.
Гарнаситися, -шуся, -сишся, гл. 1) Возиться, барахтаться, драться. Вх. Лем. 402. 2) Комкаться, мяться. Вх. Лем. 402.
Добазарува́тися, -ру́юся, -єшся, гл. Доторговаться да базарѣ до чего.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Ном. № 8781. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Ном. № 4674. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє. Ном. № 14053.
Зду́ру нар. Сдуру. Так инший здуру неборак над Божим ділом вередує. Гліб. 70.
Рейментарь, -ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Н. п.
Тропа, -пи, ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Г. Барв. 179. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Мир. ХРВ. 12. Тропою вашою йшов я. Черк. у. вхопити тропи, набігти тропи. Найти дорогу, попасть на дорогу, сообразить, смекнуть. Як би мені вхопити тієї тропи, де щастя. Г. Барв. 411. Не вхопила тропи, куди йти. Мир. ХРВ. 389. Пливу по широкому морю, як човен без весельця і не набіжу тропи. Г. Барв. 300. у тропі, тропою. Слѣдомъ. Повернувся незабаром, а за їм у тропі лікарь прибіг. МВ. (О. 1862. І. 102). Ми їхали у тропі за тобою. Сторож тропою за ним, та й бачив, що бочонок схований був у погребі. Екатер. у. Ум. тро́пка. Мет. 293.
Убрус, -са, м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол.
Хибанок, -нка, м. Родъ рубанка съ длинной колодкой для окончательнаго сглаживанія строгаемаго. Шерстебка першу шерсть здіймає; потім рубанком рівняють, а тоді вже пускають хибанок — він уже хиби не дасть. Подольск. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІЧКОВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.