Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волога

Волога, -ги, ж. Влага. Аф. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОГА"
Вичмихатися, -хаюся, -єшся, гл. Отфыркаться.
Гомоню́чий, -а, -е = Гомонливий. Гомонючий чоловік. Харьк. у.
Дубо́чок, -чка, м. Ум. отъ дуб.
Лю́дно́ нар. 1) По-людски, какъ слѣдуетъ человѣку. 2) На людяхъ, публично. Благословіть нас, тату, людно, та й весілля відгуляймо. Г. Барв. 211. 3) Многолюдно. Н. Вол. у. Стало трохи людніше. Левиц. Пов. 205. Приїду додому, — весело буде, людно. МВ. (О. 1862. III. 39). 4) Съ людьми, съ войскомъ. Поприставали (пани до Жовковського) людно й оружно. К. ЦН. 277.
Підкочувати, -чую, -єш, сов. в. підкоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Подкатывать, подкотить. Я колесо підкочу. Чуб. III. 70. Підкотили віз під повітку. Чуб. V. 963.
Погледіти, -джу, -диш, гл. = поглядіти. Од неділі до неділі щоб всі люде погледіли. Ном. № 13273.  
Порозсупонювати, -нюю, -єш, гл. Развязать супоню (во множествѣ).
Розсоптися, -нуся, -нешся, гл. Разсопѣться.
Скусівник, -ка́, м. Раст. Arnica montana L. Вх. Зн. 64.
Тлумок, -мка, м. = клунок. Ум. тлумочок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.