Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волога

Волога, -ги, ж. Влага. Аф. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОГА"
Відьо́ха, -хи, ж. = Ві́дьма. На ню у нас подейкують, що вона таки відьоха. Зміев. у.
Вла́сно, нар. = Вла́сне.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.
Змова, -ви, ж. 1) Уговоръ. Удовиця змови їх не знає. Мкр. Н. 15. А все таки в моїм немудрім слові була якась недовідома сила, бо з правдою було воно у змові. К. ХП. 12. 2) Заговоръ.
Козарька, -ки, ж. Загонъ, сарай для козъ. Вх. Зн. 26.
Очищення, -ня, с. Очищеніе. Ном. Єв. Мр. І. 44.
Плахтина, -ни, ж. = плахта, также небольшая или плохая плахта. Г. Барв. 451.  
Пригорілий, -а, -е. Пригорѣлый. Вони пір'я пригоріле нюхали. Ном. № 13186.
Струпко нар. = їхати. Ѣхать по замерзшей грязи. Волч. у.
Щавник, -ку, м. = щавель. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.