Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волога

Волога, -ги, ж. Влага. Аф. 320.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОГА"
Бандз, -дзу, м. = картопля. Вх. Пч. І. 13.
Ґерґе́чник, -ка, м. Кусть, кусты крыжовника, Ribes grossularia. Вх. Лем. 407. Cм. Аґрус.
Мо́рскати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. А тут лях за чуб хватає і скляницею межи очі морскає. Макс.
Надігна́ти Cм. надгонити.
Нашильник, -ка, м. Нашильникъ (въ дышловой упряжи).
Павич, -ча, м. 1) Павлинъ-самецъ. Ручку з ручкою зчепивши, мов павич і пава, йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Мкр. Н. 2) мн. Родъ вышивки на женской сорочкѣ. Чуб. VII. 427.
Птаство, -ва, с. соб. Птицы. Хиже птаство на степу. К. ЧР. 111. Дрібне птаство. Грин. І. 192.
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Цяткований, -а, -е. Въ пятнахъ, пятнистый, пестрый, въ крапинкахъ. Черк. у.
Шабатурка, -ки, ж. Переплетъ. Під пахвою «алеф — бет» в новій шабатурці. Рудан. І. 61.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.