Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

волісь

Волісь, воліся, нар. Лучше, предпочтительнѣе мнѣ. Волісь я їхати, як їсти. Валков. у. Воліся ми, брате, попросимо ми найменшого брата тринбача. Мет. 438.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 249.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІСЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛІСЬ"
Багнити, -ню́, -ни́ш, гл. Грязнить, пачкать. У цьому ставку мити, — тільки шмаття багнити.
Заві́дній, -я, -є. 1) Захожій. Хиба я завідня? я тутейша. Н. Вол. у. 2) = забіжний. Вас. 187.
Зозулячий, -а, -е. Кукушкинъ, свойственный, принадлежащій кукушкѣ.
Конанійко, -ка, с. Ум. отъ конання.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Позціплювати, -люю, -єш, гл.зуби, руки. Стиснуть, сжать (во множествѣ). Позціплювали зуби та й лежать як неживі.
Пригожий, -а, -е. Пригожій, красивый, хорошій. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, ви гожі й пригожі. Рудч. Чп. 148. Пригожа, як рожа. Мет. 208.
Роспустниця, -ці, ж. Развратница. Ой улиця роспустниця. Мил. 69.
Сінокіс, -ко́су, м. = сіножать. Левиц. І. 127.
Цільник, -ка, м. = сцільник.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛІСЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.