Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

возільник

Возільник, -ка, м. = возій. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 248.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЛЬНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЗІЛЬНИК"
Байбак, -ка, м. = бабак. Вх. Пч. II. 5.
Виходець, -дця, м. Выходецъ. Котл. Ен. І. То не жива людина, то виходець з того світу. Мир. Пов. І. 121.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Дітва́ччя, -чя, с. соб. Подростки, дѣтвора. Вх. Зн. 15.
Замрі́ти, -рі́ю, -єш, гл. Показаться неясно вдали. Замрів місяць між хмарами. Щог. В. 21. Мрії далекі осяйні мені веселкою замріють. Г. Барв. 535.
Катиха, -хи, ж. Жена палача.
Куві и кувік, меж., выражающее визгъ поросенка.
Перехоріти, -рію, -єш, перехорува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Переболѣть.
Представитися Cм. представлятися.
Умостити Cм. умощувати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЗІЛЬНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.