Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловід

Воловід м. 1)воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВІД"
Виплюндрувати, -рую, -єш, гл. = випліндрувати. А що він садка виплюндрував! то і Боже! Лебед. у.
Відповідь, -ді, ж. Отвѣтъ. Одповідь мав дати. Котл. Ен. IV. 48. Нам треба дати одповідь тим, що післали. Єв. І. І. 22.
Галунити, -ню, -ниш, гл. Мочить въ растворѣ квасцевъ. Чуб. ІІІ. 15. Крашанки галунять, а тоді варять у кірці. Черниг. у.
Літо́рослий, -а, -е. Однолѣтній? Тепер там (де був ліс) лани і проміж пашні пні чорніють та де-де дубки літорослі, або старі голінаті. Св. Л. 306.
Опірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. обпірати, обіперти.
Поголитися, -лю́ся, -лишся, гл. Побриться. Звелів йому умитися й поголитися, бо борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Попередавати, -даю, -єш, гл. То-же, что и передати, но во множествѣ.
Потихшати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться тише, смирнѣе.
Рогітра, -ри, ж. У гребенниковъ: перерѣзанная по длинѣ обыкновенная столярная пила. Вас. 164.
Туйкання, -ня, с. Крикъ: туй-туй!
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.