Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловід

Воловід м. 1)воду = налигач. Конотоп. у. А все волики, все половії, а в них роженьки все золотії, а воловоди все шовковії. Гол. II. 17. 2) — вода. Воловій барышникъ, человѣкъ, продающій вольт. КС. 1882. IX. 467. КС. 1882. ІІІ. 600. 3) — вода. Волокрадъ. Ум. воловодик. Ой на волики воловодиш, а на коники пута. Мет.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВІД"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВІД"
Арго́нія, арґо́нія, -нії, ж. = Жоржи́на. Кіевск. у.
Банувати, -ную, -єш, гл. 1) Тужить, жалѣть. ЕЗ. V. 97. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. ЕЗ. V. 194. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Гол. IV. 406. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати? Гол. ІІІ. 116. 2) банувати на очі — болѣть глазами. Брацл. у.
Вернидуб, -ба, м. Сказочный герой, руками ломающій огромные дубы. Мнж. 43.
Вивішати, -шаю, -єш, гл. Перевѣшать. Вивішали гайдамаків в П'ятигорах много. Макс.
Владикувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Владычествовать. Ворожий дух між Руссю і ляхами, лукавий дар гнилої Візантиї, владикував над ницими умами. К. МБ. ІІ. 122. Бо Господь наш владикує над всіма богами. К. Псал. 2) Архіерействовать.
Гладій, -дія, м. Инструментъ для обточки ступицъ. Сумск. у.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Зачмутува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Начать ласкаться? Зачмутувала кумася коло свого Івася. Ном. № 12648.
Кривдонька и кривдочка, -ки, ж. Ум. отъ кривда.
Набі́г, -гу́, м. Набѣгъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВІД.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.