Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

воловник

Воловник, -ка, м. = воловня. Ум. воловничок. Зажурилися волове в воловничку стояти. Гол. IV. 319.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОЛОВНИК"
Бешишник, -ка, м. 1) Раст. Chenopodium hybridum L. ЗЮЗО. І. 116. Мил. М. 96, 11. 2) = бешиха. Драг. 27, № 11, статья 4.
Злидарю́ка, -ки, ж. Ув. отъ злида́рь.
Ло́зниця, -ці, ж. Родъ примитивной плодосушилки. Хотин. у.
Мі́рник, -ка, м. 1) Землемѣръ. 2) Мѣра сыпучихъ тѣлъ въ 4 четверика. Зміев. у.
Паристий, -а, -е. Парный, подъ пару. Добрі воли, та не паристі: один дуже сягнистий, а в другого короткі ноги, так не зійде з ним. Кіевск. у.
Прославлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прославитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. Ном. № 672. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.  
Райде́рево, -ва, с. Раст.: а) сирень, Syringa. О. 1862. IV. 70. Несла в руках роскішну гільку райдерева. Левиц. І. 287. б) Rhus cotinus L. ЗЮЗО. І. 134. в) Myricaria germanica. Вх. Уг. 264. г) Ricinus communis L. Анн. 299.
Стебочка, -ки, ж. Ум. отъ стебка.
Стягувати, -гую, -єш, гл. = стягати.
Таборування, -ня, с. Стояніе лагеремъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОЛОВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.