Вейкати, -каю, -єш, гл.
1) Кричать: вей! (о евреяхъ).
2) Ревѣть по медвѣжьему. Люде хотіли Бога злякать та і сховались під місток. От тіки Бог зійшов на місток, а вони: «Ве!» — «Вейкайте ж ви, — кае, — і до віку». Вони і побігли (ведмедями).
Вівсище, -ща, с. Поле, съ котораго снятъ овесъ.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Зати́кати 2, -ти́чу, -чеш, гл. Украсить цвѣтами, заткнувъ ихъ въ волоса, головной уборъ. Та й вирвемо квіточку зелененьку, та й затичем Марусю молоденьку. Затичу біжник запашним зіллям.
Моро́ка, -ки, ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Морока його знає. 3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять. 4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Платовка, -ки, ж. Ум. отъ платва.
Поморхнути, -ну, -неш, гл. Сморщиться. А на вроду який? увесь поморх, а ходи, а мова яка! Гніздо своє мощу... на старих поморхлих дубах. Поморхнуть кавуни, як між огірками лежатимуть, — так і побрижжуться, як халява.
П'ятнадцятка, -ки, ж. Рыболовная сѣть, въ 1/4 арш. которой помѣщается 15 ячей и въ длину и въ ширину.
Роздзвонитися, -ню́ся, -нишся, гл. Раззвониться.
Сонок, -нка́, м. Ум. отъ сон.
