Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блякнути

Блякнути, -ну, -неш, гл. = блекнути. Паростки манньолій блякнули і жовкли. Щог. Сл. 6.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКНУТИ"
Ваготіння, -ня, с. Тяготѣніе. Ньютон назвав цю силу ваготінням. Ком. І. 57.
Задери́куватий, -а, -е. Задорный. Харьк.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив. Федьк.
Запи́нка, -ки, ж. Запинка, остановка.
Кривоніг, -но́гу, м. Родъ вышивки. Чуб. VII. 415, 427.
Офіція, -ції, ж. Служба. Не хазяйнував він, а терся по офіціях: то за писаря був у скарбу, то коло винниці, то за підлісничого був. Св. Л. 275.
Прославити, -ся. Cм. прославляти, -ся.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. І. 2.
Славута, -ти, м. Эпитетъ Днѣпра. На лиман-ріку іспадали, к Дніпру-Славуті низесенько уклоняли. АД. І. 217. Суджено за море славутою-Дніпром та за Дунай плисти. К. Дз. 157.
Чубатник, -ка, м. Раст. лиственница европейская, Larix europaea. Вх. Пч. II. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.