Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовтати

Бовтати, -таю, -єш, гл. Взбалтывать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТАТИ"
Беззубий, -а, -е. Беззубый, не имѣющій зубовъ. Ном. № 6667. Сіда, ряба, беззуба, коса, розхристана, простоволоса. Котл. Ен.
Гоно́рний, -а, -е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Лантуховий, -а, -е. Относящійся къ лантуху.
Оча, -чати, с. = оченя. Вх. Лем. 455.
Пообнюхувати, -хую, -єш, гл. Обнюхать (во множествѣ).
Пропрасувати, -су́ю, -єш, гл. Прогладить. Усісінький день пропрасувала.
Тмастий, -а, -е. Темноцвѣтный? Левч. 161.
Чілка, -ки, ж. = чулко. Угор.
Чортиця, -ці, ж. Чертовка. Кіевск. у. Драг. 49. К. ПС. 148.
Шестикутний, -а, -е. Шестиугольный. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.