Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Бозюсьо, -ся, м. = бозя. Дѣтское ласкательное отъ бог. О, Бозюсю!
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба.
Відволокти Cм. відволікати.
Доліпи́ти Cм. доліплювати.
Невдячник, -ка, м. Неблагодарный.
Оклинцювати, -цюю, -єш, гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу.
Пуга 1, -ги, ж. Кнутъ. Ляснув погонич пугою, коні заржали.. як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ум. пушка.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Пошли вам, Боже.... всячину. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. (одм.). Ум. усячинка.
Шатнутися 1, -ну́ся, -не́шся, гл. Броситься. От, прилетів змій за тими дітьми, шатнувсь він по всій хаті — нема нікого. Оце батько як приїде з города, та шатнись до торби, та рибка й лежить.
