Веретенечко, -ка, с. Ум. отъ веретено.
Лу́пати 1, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] лупнути, -ну, -неш, гл. Мигать, мигнуть. Зорі на дощ дмуться та лупають. лупати очима. Мигать, хлопать глазами. Лупа очима. Як дам тобі, — тілько очима лупнеш. Лупнеш очима вгору, — над тобою, між темним гіллям... висять спілі груші.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Ум. палічка.
Рипотня, -ні, ж. Скрипъ постоянный.
Святенниця, -ці, ж. Святоша. То святенниця ота черниця: було раз-у-раз Богу молиться та усе було каже: «хазяйство — про життя наше, а письмо святе — то про Бога, про душу».
Чистість, -тости, ж.
1) Чистота, отсутствіе грязи, сору.
2) Чистота духовная.
Чудасія, -сії, ж. Диковина, странная вещь. Ой ти, брате Мусію, чи бачив ти чудасію.... що багатий мужик комарами орав.
Швиргати, -га́ю, -єш, гл. Швырять. Швиргає з неба лід шматками.
Шкардувати, -ду́ю, -єш, гл. = шкопиртати.
