Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовкало

Бовкало, -ла, с. 1) Языкъ у колокола. 2) Глупый болтунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКАЛО"
Вістря, -ря, с. Остріе. Шух. І. 153, 175, 291.
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Вош и воша, -ші, ж. Вошь. Держись, як воша кожуха. Ном.
Ганебно нар. Позорно, постыдно.
Дола́сити, -ся = доласувати, -ся.
Жовчо́к, -чка, м. = жовток. Вх. Уг. 238.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
Костяниця, -ці, ж. = камениця 2. ЗЮЗО. І. 134.
Отрута, -ти, ж. Отрава, ядъ. Мет. 90. 88. Хоч у губу візьміть: може з отрутою даєте. Ном. № 11559. Ом. Отрутонька. Чуб. V. 879.
Ужик, -ка, м. Ум. отъ уж.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.