Бучулька, -ки, ж. Ум. отъ бучуля.
Вереди, -дів, мн. Капризы, прихоти.
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати.
Вошопруд, -да, м. Вшивецъ. Пусти мене, вошкопруде, погуляти поміж люде! — Ой холи ж я вошкопруд, — сиди дома, воші прудь.
Дарі́ння, -ня, с. Дареніе.
Дяче́нків, -кова, -ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Перетрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Разбить многое въ дребезги, въ щепки.
Подосихати, -хаємо, -єте, гл. Досохнуть (во множествѣ).
Поломити, -млю, -миш, гл. 1) Сломать. Коні потомити, вози поломити. 2) Нарушить. Але ж бо я поломила матусину волю, тепер же я проклинаю свою лиху долю. Встрѣчаются также формы: Поламле... заповідь. Віру християнську під ноги підтопчи, хрест на собі поламни.
Понаколювати, -люю, -єш, гл. Наколоть (во множествѣ). Без наперстка шила, та як пальці понаколювала.
