Доволочи́тися, -чуся, -чишся, гл. Дошляться. Було собі дві волоцюги і доволочились до того, що вже їсти нічого.
Зброди́ти, -джу, -диш, гл. 1) Выбродить, исходить. 2) Запачкать слѣдами, оставить слѣды на чемъ; истоптать, вытоптать. Буду закривати милого слідочок, щоби пташки не збродили. Худоба збродила луку.
Зорвати, -рву, -рвеш, гл. = зірвати, -ся. Що маковку зорву — друга буде, а матінка умре, — я й загину. Як з гіллі зорвався.
Наві́рити Cм. навіряти.
Обчеський, -а́, -е́ Общественный, мірской.
Слимачий, -а, -е. Принадлежащій улиткѣ. Слимача хижка — раковина улитки.
Утечи, -чу, -чеш, гл. = утекти. Чоловік не годен своїй долі утечи.
Хорт, -та, м. = хірт. Тогді троянці всі з хортами зібрались їхать за зайцями. Коні сідлайте, хорти скликайте да поїдемо в чис'тее поле. Ум. хортик. Ув. хорти́ще.
Чумак, -ка, м. Чумакъ. Віз ламається — чумак ума набірається; а як віл пристає, то й ума не стає. Ум. чумаченько.
Шпигнути, -гну́, -гне́ш, гл. Однокр. отъ шпигати.
1) Кольнуть. Як раз Гибсона і насів, шпигнув в висок над правим оком.
2) Кольнуть, уколоть словами. Він її то тим, то сим, та й шпигне, а як коли, то й при людях.
