Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовгарь

Бовгарь, -ря, м. Пастухъ рогатаго скота у гуцуловъ. Шух. І. 189.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРЬ"
Заклюва́ти, -ся. Cм. закльовувати, -ся.
Зами́сник, -ка, м. = мисник. Kolb. І. 58.
Зате́мне́ння, -ня, с. Затемненіе, помраченіе. Затемнення історії. К. Кр. 23.
Купайловий и купаловий, -а, -е. Относящійся къ купалу, купальскій. Купалове огнище. K. ДС. 4.
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. ЗЮЗО. І. 57. Cм. полуда (на очах).
Невигідно нар. Неудобно.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Поголос, -су, м. = поголоска. Поголос розійшовся по всій околиці. Єв. Л. IV. 14.  
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Сумно нар. Печально, грустно. Так мені чогось сумно й боязко, аж моє серце мре. МВ. Ум. сумненько, сумнесенько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.