Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

богів

Богів, -гова, -ве Божескій, Богу принадлежащій. Мнж. 76. Чуб. III. 106. Чуб. V. 1125. богів шлях. Млечный путь. Черном. богова корова. Жукъ олень, Lucanus cervus. Вх. Пч. II. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОГІВ"
Безлюдувати, -дую, -єш, гл. Быть безлюднымъ. Верхній город після хмельнищини безлюдував. К. ЧР. 63.
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Визолити, -лю, -лиш, гл. Выбучить. Аф. 328.
Найду́х, -ха, м. Найденышъ муж. пола. Вх. Зн. 39.
Очиншуватися, -шуюся, -єшся, гл. Поселиться на чьей либо землѣ на чиншевомъ правѣ. Очиншувались — тепер день і ніч кленуть свій дурний розум. О. 1862. IV. 105.
Підмотувати, -тую, -єш, сов. в. підмота́ти, -таю, -єш, гл. Подматывать, подмотать. (Перстінь) здоровий, як каблучка: щоб надіти, прийшлося прядівом підмотати. Мир. Пов. І. 124.
Поцвісти, -ту́, -те́ш, гл. 1) Поцвѣсть нѣкоторое время. Ще тиждень поцвітуть та й зав'януть ваші квітки. Харьк. 2) Покрыться плѣсенью. Так у хаті вохко, що й хліб поцвів. Харьк. у. Баба... така стара, що вже аж поцвіла. Чуб. II. 332.
Тютюнниччин, -на, -не. Принадлежащій тютюнничці. Шейк.
Хорошіти, -шію, -єш, гл. Хорошѣть.
Часниковий, -а, -е. Чесночный. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОГІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.