Вертепа, -пи, ж. Пропасть, оврагъ, ущелье.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ.
Доли́нний, доли́новий, -а, -е. Относящійся къ долинѣ.
Загріба́чка, -ки, ж. Кочерга. Ухопила горнець з печі, та й шпурнула в груди. Та бо я ся від череп'я зачяв обтрісати, вна вхопила загрібачку: «Рушай, гицлю, з хати!»
Зво́зди́к, -ка, м. Раст.: а) Saponaria officinalis. б) Dianthus compactus. в) — бі́лий = терлич. г) — пільский. Betonika officinalis.
Здурні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупымъ.
Маши́на, -ни, ж. Машина. Директорі заводів мали право од себе ставити до машин робітників. Є на морі така машина, що сама меж, сама місить, сама пече. Ум. машинка.
Позростати, -та́ємо, -єте, гл. Вырасти (о многихъ).
Розсадити Cм. розсаджувати.
Хухрити, -рю, -риш, гл. = лузати. Хухрити насіння.
