Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовкунчик

Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКУНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКУНЧИК"
Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Балберка, -ки, ж. Поплавокъ въ рыболовныхъ сѣтяхъ. Ум. балберочка. Черном.
Безнемірно нар. Безмѣрно. Він безнемірно пив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Буґа, -ґи, м. = бугай і. Вх. Пч. II. 5.
Ворожиля, -лі, ж. 1) = ворожбитка. Вх. Лем. 400. 2) = сонечко, Coccinella septempunctata. Вх. Лем. 400.
Галунка, -ки, ж. = крашанка. МУЕ. І. 171. КС. 1891. V. 191.
Єлівни́к, -ка, м. Хлѣвъ, помѣщеніе для молодого и недойнаго рогатаго скота. Шух. І. 185.
М'язі, -зів, м. мн. Мускулы. Вх. Пч. І. 14.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Толочення, -ня, с. Вытаптываніе посѣвовъ, травы.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВКУНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.