Воробчиха, -хи, ж. = воробиця.
Замиготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Засверкать, замерцать. Зійшов на небо місяць, і зорі замигтіли на небі. 2) Замигать, замелькать. Так мені в очіх і замигтіли білі хати.
Зароди́ти, -джу́, -диш, гл. Уродить. Зароди, Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю! Добра пшениця зародила.
Золотомушка, -ки, ж. пт. Королекъ, Regulus.
Ирстенин, -на, м. Христіанинъ. Ішов раз бідний ирстенин дитину ирстити, та не міг найти кумів.
Молоти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Молотить. Прийшов брат до брата кликать молотити: «Не здужаю, брате, ціпа піднімати». 2) Колотить, бить кого. Губи та опенечки, — заходився старий коло ненечки: як став молотить, так аж пірря летить.
Набльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. наблюва́ти, -блюю́, -є́ш, гл. Наблевывать, наблевать.
Оповість, -сти, ж. Увѣдомленіе, извѣщеніе. Жадної оповісти нема.
Подзижчати, подзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Пожужжать (о комарѣ, мухѣ). Подзичав комарь та й стих.
Сором'яжливий, сором'яжний, сором'язли́вий, -а, -е. = соромливий. Сором'язлива вже така.
