Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовтиця

Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. Гол. Од. 60. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. Гол. Од. 69, 46. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. Шух. І. 127. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр. Шух. І. 279, 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТИЦЯ"
Гаргала, -ли, ж. Сосудъ для ношенія воды. Угор.
Заборо́ло, -ла, с. Забрало.
Заси́лка II, -ки, ж. Ушко, отверстіе для вдѣванія нитки, снурка и пр. (въ иглѣ и пр.). Желех. Вх. Зн. 20.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Королівство, -ва, с. Королевство.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Оздоровити, -ся. Cм. оздоровляти, -ся.
Посповняти, -ня́ю, -єш, гл. Наполнить. Кубочки посповняла. Мил. 220.
Сласно нар. Лакомо. К. ХП. 63. Не тим погоріли, що сласно їли, а тим, що не гляділи. Ном. 7239. Сласно їла. Славяносерб. у.
Чоник, -ка, м. = човник 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.