Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовтиця

Бовтиця, -ці, ж. 1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. Гол. Од. 60. 2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. Гол. Од. 69, 46. 3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. Шух. І. 127. 4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр. Шух. І. 279, 293.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 79.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТИЦЯ"
Міч I Cм. меч.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло. Стор.
Нари́ти Cм. ii. наривати.
Потурнак, -ка, м. Ренегатъ (отуречившійся). Желех.
Прикрість, -рости, ж. 1) Непріятность. Не роби прикрости. Н. Вол. у. Наче на прикрість матері Мася все водилась з ляхами та з ляхівками. Св. Л. 247. 2) Непріятный вкусъ. Ця горілка має прикрість. Н. Вол. у.
Прочистити, -ся. Cм. прочищати, -ся.
Сновида, -ди, об. Лунатикъ. Лохв. у.
Цілух, -ха, м. = тараня. Н. Вол. у.
Чир, -ру, м. 1) Родъ размазни, саламаты изъ кукурузной муки. МУЕ. І. 104. 2) Трупъ. Желех.
Широколистий, -а, -е. Широколистый. Широколистії тополі. Шевч. 325.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.