Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ.
Бубнувати, -вую, -єш, гл. = бубнити.
Випрямляти, -ля́ю, -єш, сов. в. випрямити, -млю, -миш, гл. Выпрямлять, выпрямить.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали.
Кіс, коса, м. Дроздъ черный, Turdus morula. кіс гривкастий. Дроздъ ошейниковый, Turdus torquatus.
Лі́тній, -я, -є. 1) Лѣтній. А в дівчини словце як літнєє сонце. Літньої пори, тихими та теплими ночами. 2) Въ лѣтахъ; пожилой. Це коні літні. Вона була вже літня бабуся. Уже Йвасеві двадцять років минуло. Парубок літній. 3) Тепловатый. Вода ледъ літня. Ум. літне́нький.
Родити, -джу, -диш, гл.
1) Родить, производить. Раз мати родила, раз і емірати. Нам Бога не вчить, як хліб родить.
2) Родить, давать урожай. На одвороті гречка родить.
Силування, -ня, с. Принужденіе. До милування нема силування.
Соннивиця, -ці, ж. = сонливиці.
Учепитися, -плюся, -пишся, гл. 1) Зацѣпиться. Воли не стоять.... ярмом учепились. 2) — за. Ухватиться, схватиться за, прицѣпиться къ. Учепиться за поли. Стар. Як реп'ях той. учепиться за латані поли. Хоть же я, молода дівчино, в полі заблужуся, — ти прийдеш жито зажинати, я за тебе вчеплюся. 3) Съ род. п., съ предл. до или безъ него. Пристать, привязаться. Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала. Кого біда учепиться, того тримається і руками, і ногами. Учепився, як гріх села. 4) Прорости и укорениться. Дарма, що зерно зверху не гаразд заволочено, а підуть дощі, то воно вчепиться.
