Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузниця

Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Акто́рський и актьо́рський, -а, -е. Актерскій. Желех.
Лопуши́ння, -ня, с. соб. Кусты, листья лопуху. Желех.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Морозю́к, -ка, м. = птица водомороз. Вх. Пч. II. 8.
Обшукати Cм. обшукувати.
Повиробляти, -ля́ю, -єш, гл. Выдѣлать, сдѣлать (во множествѣ).
Попіддрочувати, -чую, -єш, гл. Подзадорить (многихъ). Попіддрочувала своїх братів так, що вони й завелися з моїми братами лаятися, а далі й биться. Васильк. у.
Сакрамент, -ту, м. Причастіе. Не признається — не станеш його сповідать і сакраменту давати. Чуб. II. 106.
Торконутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = торкнутися. Торконись до мене руками й головою. Мнж. 41.
Християн, християнин, -на, м. Христіанинъ. Не статечная приязнь вовку з бараном та християнові з бусурманом. Ном. № 8097. Ум. християночок. Панове християночки милі! ЕЗ. V. 108.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.