Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузниця

Блягузниця, -ці, ж. Женскій половой органъ. Павлоград. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗНИЦЯ"
Гамала, -ли, ж. Смѣсь? Родъ кушанья? Накришили так то того, то сього, — вийшла чисто гамала, — поїли. Пирят. у. Слов. Д. Эварн.
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Допові́сти́ Cм. доповідати.
Дорі́кливо нар. Укоризненно.
Настроїти, -ся. Cм. настроювати, -ся.
Подавальник, -ка, м. Работникъ, подающій снопы. Левиц. ПЙО. II. 303.
Розгноюватися, -ююся, -єшся, сов. в. розгноїтися, -ною́ся, -їшся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться гнойнымъ.
Скопище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стояли копны или стоги. (Залюб.).
Скруха, -хи, ж. Сокрушеніе. Дай їх серцу скрухи, би ся спам'ятали. Гол. III. 385. І такий він, сіромаха, смутненький.... У такій скрусі, що мені жалько стало. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Ушнипитися, -плюся, -пишся, гл. Привязнуть къ кому, взяться за кого. Мнж. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.