Височок, -чка, м. Ум. отъ висок.
Горю́чий, -а, -е. Горючій. Ясен — горюче дерево.
Жерсть, -ти, ж. Жесть.
Зателе́пати, -паю, -єш, гл. = заталапапати.
Наві́тній, -я, -є. Захожій, чужой; недавно явившійся. Це чоловік новітній, він здалека відкільсь. У його були воли новітні й коні новітні: часто мінялись то по одній, то по кілька штук, — сьогодня прибудуть, приведуть їх до його, а завтра й нема.
Палиця, -ці, ж. Палица, палка. Таке корячкувате (дерево), що й на палицю не вибереш. Ум. палічка.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!»
Роздзявляти, -ля́ю, -єш, сов. в. роздзявити, -влю, -виш, гл. Разѣвать, разинуть, раскрыть (ротъ). Мовчи, невістко, не роздзявляй губи. Роздзяв уста смажні, я тобі їх сповню. Ганна побачила через тин барбосову морду з роздзявленим ротом, з вишкириними зубами.
Циганка, -ки, ж. 1) Цыганка. Ти, циганко, ти, моя коханко, оддай мої ключі золотиї. 2) мн. Раст. Clematis integrifolia Ум. циганочка.
Шпарґалля, -ля, с. соб. отъ шпарґал. А на десятий рік як вийме, прочитає, побачить сам здоров, що там ладу біс має, то в грубу так таки і впре шпарґалля все.
