Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовт

Бовт, -та, м. 1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Браун. 13. Вх. Пч. II. 26. Фр. Пр. 63. Ном. № 7633. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Левиц. І. 108. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну. Щог. В. 91. 2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ). Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВТ"
Ваторник, -ка, м. 1) Въ жилищѣ пастуховъ въ полонинах, называемомъ стая, жилое отдѣленіе, гдѣ спятъ и варятъ пищу пастухи. Шух. І. 186, 187. 2) Родъ пристройки при хатѣ состоятельнаго гуцула, имѣющаго лѣтомъ дома дойный скотъ, въ которой приготовляютъ молочные продукты. Шух. І. 109.
Вороняка, -ки, м. Ув. отъ ворон.
Застали́тися гл. Встрѣчено въ выраженіи: застели́тися на со́яшно. Проглянуть солнцу. Погода оце засталиться на сояшно, та й знову хмарки. Ном. № 337.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Наді́бка, -ки, ж. Яйцо сказочное? К. Дз. 150. Ум. наді́бочка. Ось на ралець тобі куріпочку приніс, — вона знесе колись яєчко золотеньке, знесе надібочку, незнану між гульвіс: замкнене царство в ній, гарненьке, хоч маленьке. К. Дз. 151.
Переполошений, -а, -е. Перепуганный, испуганный. А чого ж ти сам себе боїшся? — поспитала його все переполошена. МВ. (О. 1862. І. 95).
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину. Федьк.
Постава, -ви, ж. 1) Наружность, осанка, видъ. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Що за краса! що за урода пишна! що за постава горда і велишна! К. ЦН. 173. 2) Поза, положеніе тѣла. Княгиня не змінила своєї постави. К. ЧР. 326. 3) Угощеніе. Де була така постава? де такий достаток? І напитки, і наїдки, і музикам взяток? Мкр. Н. 32.
Спозаколишній, -я, -є. Очень давно бывшій, съ очень давняго времени.
Челядинський, -а, -е. Женскій. Шух. І. 123.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.