Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи».
Божба, -би, ж. = божіння. Я ж тобі і без божби вірю.
Витрачувати, -чую, -єш, сов. в. витратити, -чу, -тиш, гл.
1) Истратить, израсходовать. Витратила все, що мала. Було трохи масла, та вже витратила.
2) Губить, погубить, истребить.
Гетьманувати, -ную, -єш, гл. Быть гетманомъ, гетманствовать. З того часу Хмельницький гетьманувати став. То не багато Луговський ( = виговський) гетьманував: півтора года булаву держав.
Гинкий, -а, -е. Легко сгибающійся, гнущійся. Гинкі цвяхи, забити не мож,— як з олива ніби. Обіддя гнуть з ясена, бо се гинке дерево.
Засніти́ти, -ся. Cм. заснічувати, -ся.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй.
Понатовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и натовкти, но во множествѣ.
Сточити Cм. сточувати.
Удавання, -ня, с. Притворство.
