Відписувати, -сую, -єш, сов. в. відписати, -шу, -шеш, гл. 1) Отвѣчать, отвѣтитъ письменно. От і написали до царя, а цар одписав і кличе до себе. Наші хлопці назад листи одписали. На сей лист не відписано мені нічого. 2) Завѣщать, оставлять, оставить по завѣщанію. Може старий відпише флігель мені. Макієвський пан відписав на церкву худобу.
Закритни́й, -а́, -е́ 1) Укромный. Отам у лісі місце закритне, то вони й гайдамачили собі, та й ніхто не знав, де вони ховались. 2) Скрытный. Я не закритни́й був: як що таке, то зараз усе поросказую.
Залозува́ти, -зу́ю, -єш, гл. Страдать гландами, опухолью слюнныхъ железъ. Мої воли тепер залозують.
Залу́биці, -ць, ж. мн. Сани съ кузовомъ.
Згу́снути, -ну, -неш, гл. Сгустѣть. Пара від холоду згусне.
Змокріти, -рію, -єш, гл. = змокравіти.
Кущик, -ка, м. Ум. отъ кущ.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло.
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. Народнього самосуду герої. Крівавий самосуд.
Скервавити, -влю, -виш, гл. = скрівавити. Збили, скервавили, обдерли до нагва.
